Наступний крок
Нестерпна спека й океан кислот - сотні дощів, що не несуть життя. Мій одяг змокнув, висох й пересох, як і слова, що надто схожі на сміття. Пустельний вітер б'є стрілою в ребра, і повертає погляд від мети. Шлях без дороги, компаса і карти. Все, що я знаю - мушу далі йти. Іти невпинно, вперто, попри гар, безводдя, вітер, голод, холоди. Кудись вперед - не повернуть назад - шукаючи в піску шматки слюди. Нести життя через смертельний світ, забувши про образи і борги. У серці берегти вогонь добра, бриз миру й холод мудрості пурги. І програвати кожен новий бій, якщо сильнішою вважать жорстокість, І вигравати свій наступний крок, якщо душею все ж керує совість.
2019-06-24 12:06:37
10
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1976
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3921