Біле чи чорне?

Есмеральда Еверфрі

Біле чи чорне? Світло чи тьма - Ворон не змінить колір крила... Слово чи тиша? Голос вітрів Веде крізь відгомін віків... Що обереш? В пориві душі Пісні слова тримають чужі. Сонце чи Місяць? Суть їх побач, Але від мудрости не заплач... Сила у чім? Лев грізний, але Чахне і він, бо тіло старе... Слабкість де є? Спалах і грім Поряд завжди, та смерть в чімсь однім... Мудрість людська - туманні знання Не давніші за світу буття. Силою ти силу не скориш - Зло злом ніколи не побореш. Біле чи чорне? Тон двобою Б'є по струнах нас із тобою. Вибір чийсь ледь не став летальний: Світло чи тьма? Твій шанс останній..

2019-01-24 18:29:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Джек Пот

Це це для мене шедевир

Відповісти

2019-01-25 11:46:12

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Джек Пот дякую велике😊

Відповісти

2019-01-25 14:21:46

Подобається

Інші вірші поета

Інтерлюдія 2 Дощ Стримати За шепіт мрій

Інші поети

Влад Котов

@Vlad_kotov2

Любов

@lyubov_gladunyak

Adaira

@adaira

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1064

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1414