Десь в області серця...

Есмеральда Еверфрі

Десь в області серця росте порожнеча, В голові б'ється птахою: «Невже це - кінець?» І знову даремна з реальності втеча: З довіри межі все ж упав мій стілець. Буремне життя не сповільнює ходу, Не виправить курс, хоч ти плач, хоч не плач. На зміни чиюсь не запитує згоду: Твої це суддя, захисник і палач. Рух вперед чи назад? Кудись йду чи лечу? Мені кожен здобуток на промах став схожий. І проблеми не завжди пройти по-плечу, Та підмоги не дасть перший-ліпший прохожий. Запихаю назад гіркоту і біль втрати - Тиск емоцій всі норми давно перескочив. Причина душевних чорних дір - ґрати; Ефект мертвих зон моє Я оточив. Діамантову міць людям не осягти, І себе закувати нам в камінь ніяк... Зрозуміти себе до кінця не змогти, Доки розум від старості ще не побляк.

2019-05-09 09:50:47

Інші вірші поета

А знаєш... Дурман брехні Таємниця кожного Як ляжуть букви

Інші поети

Олеся Нюл

@Olesia_Nuyl

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

_GeminiWrld

@_GeminiWrld

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

13165

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17073