Віснице
Моя віснице волі, присяд на хвилину, Дай погладити пір'я, заглянути в очі. Запали в мені іскру польоту, хай злину, Заспіваю із вітром безмежної ночі. Моя віснице тиші, нового старіння, Когітків не боюсь, руку не відсмикну. Вбережи від чергового з скелі падіння, Може Долю свою щиросердно гукну. Моя віснице змін, загорни в крила тіло, Передати дозволь усі радощі й сни. Заховай від тривоги аби не боліло, Коли вирішу з клітки втекти на лани. Моя віснице спокою, випусти пісню, Переливи дзвінкі та приглушене тло. Проведи через душ збайдужілих стерню, Хай до нас не торкнеться очищене зло. Моя віснице сили, секрету життя, Поможи перейти через мури вагання. Швидкісний переліт, лісове укриття, До ночі вимушене знов чекання.
2019-09-09 12:42:38
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3114
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2167