Вони живі, хай тільки під пером
Вони живі, у кожного свій шлях, І мрії також боляче реальні. Та безнадія у чужих очах Підтверджує, настільки ми безжальні. До створених фантазією лиць, До ніжних посмішок, закованих в кайдани. І їх ніхто не звільнить із темниць, Бо то все ж дім, попри болючі рани. І кожен шрам на серці та тілах Їх змінює на викувані з сталі. Чи відобразяться на їх творцях, Чи перегорнеш все і рушиш далі? А читачам також часом болить, Гірка сльоза розпечено-шалено Від тих рядків жорстоких струменить, Де вже останнє падає знамено... Вони живі, хай тільки під пером, Але їх очі пломенять вогнями. Хтось їхню роль випалює тавром Чорнильних букв на сторінках ночами...
2020-03-25 15:07:49
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8034
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1322