Прокинься сьогодні вранці
Прокинься сьогодні вранці (а може, уже опівдні), Без поспіху з'їж сніданок, тарілки помий брудні. Ти завжди кудись прямуєш, та в цей карантинний час Залишся у себе вдома, без зайвих бравад, обрáз. Читай неймовірні книги чи фільми дивись цікаві - Усе, на що так бракує зазвичай години-дві. Проглянь список справ, роками відкладених «на колись», Незвичні знайди рецепти - вечерею вже займись. Із друзями через Skype, Discord чи Facebook спілкуйся; Пограй із сім'єю в ігри - вона ж зараз вдома вся. Прослухай старі плейлисти; пиши, врешті, свій роман; Вивчай іноземну мову... Справ різних ще океан. Ляж спати аж перед ранком (між кілець Дракона-Муза), А завтра можливо небо весняна прорве гроза... І досить уже волати « навіщо цей карантин?!» - Країни усі ніколи не підуть дарма на спочин. #togetherathome
2020-03-27 22:16:39
6
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2535
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5476