У вогні... (Софі)
Володимир Мельник
Будь ласка, ти пробач мені, Що я палаю у вогні, Як думаю, що в тебе інша. І з кожним днем мені все гірше. Та поміж тисяч всіх персон Серденько б'ється в унісон Лише з твоїм... Воно ж холодне, Бо в демона вогню в полоні. У вас угода непорушна, І магія ця надпотужна. А на кону - життя чи смерть... Знову летить все шкереберть! Болотяне лихе відьмисько; Зелений слиз - і гидко, й слизько; Прокляття, чари, КальцифЕр Всі дрова, що лиш міг пожер. І зАмок знов кудись мандрує; Опудало двері штурмує... А в мене купа прибирання, І в серці сховане кохання... Я знаю - старша я, невдаха, Себе жалію, бідолаха. Та мрію, хоч би у вісні, Щоб ти всміхався лиш мені... . . . . . (Натхненно і за мотивами: роман "Мандрівний замок Хаула", Діана Вінн Джонс) 24.01.2022
2022-01-24 06:23:51
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ДУЖЕ ДУЖЕ і ДУЖЕ класний вірш 🌟
Відповісти
2022-01-24 08:31:26
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дякую!🙏 Книга просто чудова, раджу прочитати. До речі, є аніме Міядзакі, обов'язково треба подивитися.
Відповісти
2022-01-24 13:03:17
1
просто веселка
@Володимир Мельник пасібки, коли буде вільний час обов'язково подивлюся)
Відповісти
2022-01-24 14:10:00
1
Інші вірші поета
Буває інколи всіх слів замало Так захотілося померти прямо зранку Найкращі вірші - написані кров'ю Я знову на самісінькім краю
Інші поети
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2102
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2077