У вогні... (Софі)
Будь ласка, ти пробач мені, Що я палаю у вогні, Як думаю, що в тебе інша. І з кожним днем мені все гірше. Та поміж тисяч всіх персон Серденько б'ється в унісон Лише з твоїм... Воно ж холодне, Бо в демона вогню в полоні. У вас угода непорушна, І магія ця надпотужна. А на кону - життя чи смерть... Знову летить все шкереберть! Болотяне лихе відьмисько; Зелений слиз - і гидко, й слизько; Прокляття, чари, КальцифЕр Всі дрова, що лиш міг пожер. І зАмок знов кудись мандрує; Опудало двері штурмує... А в мене купа прибирання, І в серці сховане кохання... Я знаю - старша я, невдаха, Себе жалію, бідолаха. Та мрію, хоч би у вісні, Щоб ти всміхався лиш мені... . . . . . (Натхненно і за мотивами: роман "Мандрівний замок Хаула", Діана Вінн Джонс) 24.01.2022
2022-01-24 06:23:51
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ДУЖЕ ДУЖЕ і ДУЖЕ класний вірш 🌟
Відповісти
2022-01-24 08:31:26
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дякую!🙏 Книга просто чудова, раджу прочитати. До речі, є аніме Міядзакі, обов'язково треба подивитися.
Відповісти
2022-01-24 13:03:17
1
просто веселка
@Володимир Мельник пасібки, коли буде вільний час обов'язково подивлюся)
Відповісти
2022-01-24 14:10:00
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6251
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2580