Не заламуй картинно руки
Володимир Мельник
Не заламуй картинно руки. Не погрожуй різати вени. На обличчя - не треба мУки. Це - фінал. Досить. Сходь зі сцени. Не чекай бурхливих овацій. І під ноги - не буде квітів. Ми самі серед цих декорацій, У холодному світлі софітів. Гільйотиною пада завіса, За іронією - кольору крові. Ти, насправді, хороша актриса У виставах палкої любові. Але я тобі більше не вірю. Залишаю залу порожньою. Грати не хочу й не вмію. Ти була тут лише подорожньою. 15.01.2022
2022-01-22 05:23:36
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Хороший вірш 🌟
Відповісти
2022-01-22 09:07:48
1
Володимир Мельник
@просто веселка дякую🙏
Відповісти
2022-01-22 10:14:36
1
Владислава Тріус
глибоко
Відповісти
2022-01-24 19:55:17
1
Інші вірші поета
Найкращі вірші - написані кров'ю У мене в голові гуляє вітер Ну ось і все... У вогні... (Софі)
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16252
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3246