Здуру втрапив у твій капкан
Володимир Мельник
Здуру втрапив у твій капкан. Напоїла сніг тепла кров. Знов естетикою рваних ран Прикрашає музей свій любов. Рани згубляться між множин І подібних, і не таких. Я лишУся один на один З своїм болем, найменшим з лих. Але я не здаюся в полон. Відгризаю серце, як звір. Залишаю слідом, як фон, Завмираючий кардіопунктир. 31.01.2022
2022-02-15 02:08:50
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш 🌟
Відповісти
2022-02-15 05:47:02
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дуже дякую!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:19:02
1
Володимир Мельник
Дякую за відгук!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:21:34
Подобається
Інші вірші поета
У вогні... (Софі) Серце ще б'ється, але вже не так Герої не вмирають Червоні фірмові ромашки
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4770
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13286