Здуру втрапив у твій капкан
Володимир Мельник
Здуру втрапив у твій капкан. Напоїла сніг тепла кров. Знов естетикою рваних ран Прикрашає музей свій любов. Рани згубляться між множин І подібних, і не таких. Я лишУся один на один З своїм болем, найменшим з лих. Але я не здаюся в полон. Відгризаю серце, як звір. Залишаю слідом, як фон, Завмираючий кардіопунктир. 31.01.2022
2022-02-15 02:08:50
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш 🌟
Відповісти
2022-02-15 05:47:02
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дуже дякую!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:19:02
1
Володимир Мельник
Дякую за відгук!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:21:34
Подобається
Інші вірші поета
Я знову на самісінькім краю Серце ще б'ється, але вже не так Ти всміхаєшся просто так Герої не вмирають
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4010
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770