Здуру втрапив у твій капкан
Здуру втрапив у твій капкан. Напоїла сніг тепла кров. Знов естетикою рваних ран Прикрашає музей свій любов. Рани згубляться між множин І подібних, і не таких. Я лишУся один на один З своїм болем, найменшим з лих. Але я не здаюся в полон. Відгризаю серце, як звір. Залишаю слідом, як фон, Завмираючий кардіопунктир. 31.01.2022
2022-02-15 02:08:50
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш 🌟
Відповісти
2022-02-15 05:47:02
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дуже дякую!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:19:02
1
Володимир Мельник
Дякую за відгук!🙏
Відповісти
2022-02-15 21:21:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17073
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2702