Буває інколи всіх слів замало
Володимир Мельник
Буває інколи всіх слів замало, Щоб висловити те, що на душі. Тоді вже краще б мову відібрало, Щоб вивільнити простір для віршІв Ще не написаних, розчинених в повітрі, У ніжному тремтінні срібних рос, У звуках павутинних струн на вітрі, В озоновім смаку веснЯних гроз, Наповнених лиш тишею по вінця, Як через край - то краплями дощу... Я їх не втримаю, і знов туди, де Трійця, По східцях хмар на волю відпущу. 01.07.2021
2021-12-20 22:58:06
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Диана
Чарівно♡
Відповісти
2021-12-31 09:27:06
1
Володимир Мельник
@Диана Дякую🙏
Відповісти
2021-12-31 12:38:17
1
Інші вірші поета
Ти всміхаєшся просто так Не заламуй картинно руки Найкращі вірші - написані кров'ю Серце ще б'ється, але вже не так
Інші поети
Mark Fortis
@Mark_Fortis
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1612
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778