У мене в голові гуляє вітер
У мене в голові гуляє вітер, У мене в голові все шкереберть. Десятки тисяч слів, мільйони літер Кружляють у танкУ, мов круговерть. Я їх ловлю долонями чи ротом Немов сніжинки; граюсь, як колись. І запиваю яблучним компотом, Із яблук тих, що літом налились. А всі навколо дивляться й сміються: "Ти якийсь дивний, не із цих світів..." Я ж мовчки п'ю собі нектар із блюдця, Кульбабовий, із сонячних полів. І усміхаюся ледь-ледь собі під носа, Бо ж ви не знаєте, а в мене є зірки. Я назбирав їх вчора в травах-росах. Їх назбивали туди, граючись, хмарки. Ось зАйде сонце. Їх візьму з кишені, Протру від пилу метушливих днів, І в ніжнім світлі з зоряної жмені Буду плести зі слів рядки віршів. 26.08.2021
2022-02-10 00:05:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223