Тріолет 21
З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя... Звільнила із кайданів смути, З тобою тільки хочу бути... Ковток солодкої отрути, Ти — моє пізнє каяття... З тобою тільки хочу бути, З тобою б розділив життя... Твою загадку не збагнути... Та мучить дивне відчуття: Перетинались чи маршрути..? Твою загадку не збагнути... Та я готовий ризикнути, Й надіть весільне вишиття... Тебе жадаю я збагнути, І все ятрить те відчуття... Цей крок — в незвіданість сягнути. Гучнішає серцебиття... Від Неба — віри парашути... Нестрах в незвіданість сягнути... Оце б за обрій дременути... Давай, втечем від сум'яття... З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя...
2023-04-15 07:35:41
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-04-15 09:03:18
1
Деміра Рейн
❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥
Відповісти
2023-04-15 13:54:32
1
Терті пляцки
Чудова ніжна поезія
Відповісти
2023-04-15 20:23:36
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2666
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2297