Тріолет 21

Микола Мотрюк

З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя... Звільнила із кайданів смути, З тобою тільки хочу бути... Ковток солодкої отрути, Ти — моє пізнє каяття... З тобою тільки хочу бути, З тобою б розділив життя... Твою загадку не збагнути... Та мучить дивне відчуття: Перетинались чи маршрути..? Твою загадку не збагнути... Та я готовий ризикнути, Й надіть весільне вишиття... Тебе жадаю я збагнути, І все ятрить те відчуття... Цей крок — в незвіданість сягнути. Гучнішає серцебиття... Від Неба — віри парашути... Нестрах в незвіданість сягнути... Оце б за обрій дременути... Давай, втечем від сум'яття... З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя...

2023-04-15 07:35:41

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Микола Мотрюк

@Анна Вишневська Дякую)

Відповісти

2023-04-15 09:03:18

1

Деміра Рейн

❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥

Відповісти

2023-04-15 13:54:32

1

Терті пляцки

Чудова ніжна поезія

Відповісти

2023-04-15 20:23:36

1

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2501

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2827