Тріолет 21
Микола Мотрюк
З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя... Звільнила із кайданів смути, З тобою тільки хочу бути... Ковток солодкої отрути, Ти — моє пізнє каяття... З тобою тільки хочу бути, З тобою б розділив життя... Твою загадку не збагнути... Та мучить дивне відчуття: Перетинались чи маршрути..? Твою загадку не збагнути... Та я готовий ризикнути, Й надіть весільне вишиття... Тебе жадаю я збагнути, І все ятрить те відчуття... Цей крок — в незвіданість сягнути. Гучнішає серцебиття... Від Неба — віри парашути... Нестрах в незвіданість сягнути... Оце б за обрій дременути... Давай, втечем від сум'яття... З тобою тільки хочу бути... З тобою б розділив життя...
2023-04-15 07:35:41
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Марта Вітовська Дякую)
Відповісти
2023-04-15 09:03:18
1
Деміра Рейн
❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥
Відповісти
2023-04-15 13:54:32
1
Терті пляцки
Чудова ніжна поезія
Відповісти
2023-04-15 20:23:36
1
Інші вірші поета
Сонет 34 Сонет 32 *** Сонет 30
Інші поети
Ann Gut
@ann_gut
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2616