Вірші
Всі
Качельки
І тихо колихалися качельки
І мрії обривалися у мить
Про все,що думав завжди у подушку
Тут знищилося і упало вниз
І вітер дмухає сильніше
Й приносить запахи тих мрій
Які розбилися об землю
Давно забутих теплих днів
І тихо колихаються качельки
І тихо мрії падають униз
І тихо котяться по щічці
Сльозинки не почутих слів.
1
0
678
Життя
І кави з молоком тут не потрібно
Була би лиш удача за удачею
І лиш невдача переходить стрімко
Границю між ось цим усім побаченим
Ти думаєш невже усе скінчилося
І руки опускаєш вниз і вниз
Не бачучи що все уже змінилося
Продовжуєш надалі все іти
Поглянувши у вікна тьми й поразки
Ти хочеш повернутись але нікуди
Бо лиш читати вмієш добрі казки
Але у світі куди менше доброти..
1
0
620
Почуття
Твої почуття не потрібні нікому
Іди хоч втопись чи не вір ти усьому
Іди поріж вени чи стрибни з обриву
Усім буде весело з-за об'єктиву
Ти скажеш: "Ну як так? А як же батьки?"
Скажу я відверто: "усе це байки.."
Усі люди брешуть ти не сподівайся
Що комусь ти потрібен забудь..і вбивайся
Роби це фізично, морально як хочеш
Керуйся лиш тим: голови ти нікому вже не морочиш!
Ти зникнеш..забудуть тебе і раденько
Усе як було і людям миленько
Бо більше немає твоїх почуттів
Немає вже сліз, немає й рубців
Що залишив той ніж укорочувач днів
І є лиш маленька могила
На яку у кінці не прийде жодна важлива для тебе людина...
3
0
580
