Тріолет 4
Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль, Коли все вкрите пеленою Несамовитою зимою, Я згадую, як ми з тобою Пилú п'янкий кохання хміль Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль... Поміж грайливою юрмою Прошепотіла мимовіль, Що мрієш бути лиш зі мною... Поміж грайливою юрмою Ми мчали стежкою крутою... "Давай чимдуж втечім звідсіль" - Тоді між шумною юрмою Ти прошептала мимовіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Над говіркою бистриною Сиділи в тиші під сосною Зачарувавшись далиною, Де хтось вгорі розсипав сіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль, Ми до небес неслись стрілою... Барк хвилі розбивав кормою... Де зблис Чумацький Шлях каймою, Душею рвались в височінь... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль... Була ти волею й тюрмою, Ти щастя дарувала й біль, Ти стала днів моїх весною, Моєю волею й тюрмою... Сяйнула зіркою ясною, Немов цвіт маку серед піль, Несамовитою зимою В мороз тріскучий... в заметіль...
2022-12-06 18:48:58
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Лео Лея
Ось перечитала ще раз. Сюди б ще озвучення... Авторське, під музику...
Відповісти
2022-12-07 19:43:25
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Можна... Але це вже, мабуть, після перемоги...)
Відповісти
2022-12-07 20:09:31
1
Лео Лея
@Микола Мотрюк Так, звичайно👍
Відповісти
2022-12-07 20:20:41
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2198
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3354