Тріолет 4
Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль, Коли все вкрите пеленою Несамовитою зимою, Я згадую, як ми з тобою Пилú п'янкий кохання хміль Несамовитою зимою, В мороз тріскучий, в заметіль... Поміж грайливою юрмою Прошепотіла мимовіль, Що мрієш бути лиш зі мною... Поміж грайливою юрмою Ми мчали стежкою крутою... "Давай чимдуж втечім звідсіль" - Тоді між шумною юрмою Ти прошептала мимовіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Над говіркою бистриною Сиділи в тиші під сосною Зачарувавшись далиною, Де хтось вгорі розсипав сіль... Сиділи в тиші під сосною, Жар сипав місяця таріль... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль, Ми до небес неслись стрілою... Барк хвилі розбивав кормою... Де зблис Чумацький Шлях каймою, Душею рвались в височінь... Барк хвилі розбивав кормою, Летіли бризки звідусіль... Була ти волею й тюрмою, Ти щастя дарувала й біль, Ти стала днів моїх весною, Моєю волею й тюрмою... Сяйнула зіркою ясною, Немов цвіт маку серед піль, Несамовитою зимою В мороз тріскучий... в заметіль...
2022-12-06 18:48:58
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Лео Лея
Ось перечитала ще раз. Сюди б ще озвучення... Авторське, під музику...
Відповісти
2022-12-07 19:43:25
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Можна... Але це вже, мабуть, після перемоги...)
Відповісти
2022-12-07 20:09:31
1
Лео Лея
@Микола Мотрюк Так, звичайно👍
Відповісти
2022-12-07 20:20:41
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2240
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7231