***
Передісторія:
Так вже сталось, що вони всі здружились, і були поруч.
Дружба ніхто не заходив далі. Не хотів втрачати вже здобуте у разі чого. Тому, коли Калеб почув, що Ханна сказала, що він їй подобається . Хлопець не подав ніякого вигляду, йому було приємно і це взаємно, але страшно. Він не зачіпав більше цієї теми.
І тут прийшов час прощань.
***

Ніч.
Аеропорт.
Літак в Сіетл. (але без неї).
Стіл реєстрації.
Друзі поруч.
Ханна з Авророю були там. Кожна зі своєї причини. Але якої? Ніхто не знав.
Марк поміг другу з валізою. І з реєстрацією, щоб той не напрягався.
Ханна почала дуже повільно говорити в останій день, щоб той не витрачав багато сил.

Прийшов час. Оголосили посадку. Аврора з Марком попрощалась. Марк обняв Ханну відійшов. Калеб попрощатися з Тулоло.
А до Ханни навіть підійти не міг. Боявся, що як попрощається, то вже не побачить. Тому довго не підходив, Ханна вже сама підійшла і обняла, міцно міцно. В них хоч були номери один одного, але це не то саме, що реальність, хоч йому і легше переписуватись.
Вона не хотіла його відпускати, але треба.
Нічого не вдієш, як має бути так буде.
Він пішов, але в останній момент він розвернувся і покчзав: " я люблю тебе і буду скучати".
Вона не зрозуміла цього, але побачила. І почала плакати.
Він побачив це краєм ока, і      
потекла сльозинка. Але він знав, що так має бути, якщо вона за цей час його не забуде, значить вони ще зустрінуться.
А про забуде, він мав на увазі, що не збирається з нею переписуватись чи говорити по відео чату...

Літак взлетів. Телефон вимкнувся. І все... Тиша...

Ханна плаче , але її тішить думка, що вони з одного міста, і зможуть побачитись ще раз, а може і не раз.
Вона скоро приїде. І нарешті признається йому, зніме важкість зі свого серця.

Приїхавши додому до Тулоло, вона миттю сіла вчити алфавіт мови жестів. Вона сиділа і вчила весь вільний час, коли намагалась до нього додзвонитись.
Були думки кинути це все, але почуття любові змушувало вернутись до вивчення. І вона верталась і вчилась до вивчення, бо не хотіла змушувати його витрачати свої сили.

Час пройшов.
Ось і літак Ханни. Вона буде скучати за Авророю, але мусить їхати...
Хоче побачити Калеба знову...