Глава 13. Пробачити чи забути?
Ханна цього вечора довго не верталась додому, вона не знала, що робити, куди піти і з ким поговорити. Сльози стікали по її очам ще довго, вона не могла подзвонити Калебу та й не хотіла.
В цей момент мала бажання просто побути на самоті, розставити всі крапки над і, збагнути, що відбулось сьогодні біля школи.
Хто Беатріс для Калеба, ці питання ставила собі Ханна. Вона не могла збагнути, чому та так вчинити, але й виясняти з хлопцем, в неї не було жодного прагнення.
Прошло дві години після так званого інциденту, Квлеб знайшов її в парку біля її ж дому. Вона просто сиділа, без слів.
Ханна розуміла, що треба зі всім розібратись, перш ніж робити якісь висновки.
- Ханно, нарешті, я тебе знайшов, вислухай мене будь ласка, я хочу тобі все пояснити. Але не роби поспішні висновки.
- Добре., - тихо промовила дівчина, але так, щоб зумів це прочитати.
- Я колись навчався в тій школі, до інциденту, Беатріс моя колишня, вона залишила мене в найважчий для мене момент, тоді всі від мене відвернулись. Усі. Я до неї нічого зараз не відчуваю і взагалі сумніваюся, що колись відчував. Той поцілунок... Вона сама мене поцілувала, а я не встиг її відштовхнути. Пробач, я знаю, що тобі зараз дуже боляче і ти сумніваєшся чи вірити мені, але знай лиш одне, я ніколи тобі не збрешу(згодом Калеб порушить цю обіцянку, але... ).
Прошу лиш одне не кидай мене, без тебе я просто вернусь до попереднього стану, коли нічого не хотів робити, і нікого бачити.
- Калеб, я рада, що ти мені все розказав, мені справді зараз важко і я не знаю, що робити, я хочу тобі вірити і вірю, просто потрібно ще переварити всю цю інформацію.
Пробач.
Після цих слів вона обернулася і пішла в сторону будунку.
Йдучи, вона вже прийняла рішення, а саме буду з ним незважаючи ні на що.
В цей момент мала бажання просто побути на самоті, розставити всі крапки над і, збагнути, що відбулось сьогодні біля школи.
Хто Беатріс для Калеба, ці питання ставила собі Ханна. Вона не могла збагнути, чому та так вчинити, але й виясняти з хлопцем, в неї не було жодного прагнення.
Прошло дві години після так званого інциденту, Квлеб знайшов її в парку біля її ж дому. Вона просто сиділа, без слів.
Ханна розуміла, що треба зі всім розібратись, перш ніж робити якісь висновки.
- Ханно, нарешті, я тебе знайшов, вислухай мене будь ласка, я хочу тобі все пояснити. Але не роби поспішні висновки.
- Добре., - тихо промовила дівчина, але так, щоб зумів це прочитати.
- Я колись навчався в тій школі, до інциденту, Беатріс моя колишня, вона залишила мене в найважчий для мене момент, тоді всі від мене відвернулись. Усі. Я до неї нічого зараз не відчуваю і взагалі сумніваюся, що колись відчував. Той поцілунок... Вона сама мене поцілувала, а я не встиг її відштовхнути. Пробач, я знаю, що тобі зараз дуже боляче і ти сумніваєшся чи вірити мені, але знай лиш одне, я ніколи тобі не збрешу(згодом Калеб порушить цю обіцянку, але... ).
Прошу лиш одне не кидай мене, без тебе я просто вернусь до попереднього стану, коли нічого не хотів робити, і нікого бачити.
- Калеб, я рада, що ти мені все розказав, мені справді зараз важко і я не знаю, що робити, я хочу тобі вірити і вірю, просто потрібно ще переварити всю цю інформацію.
Пробач.
Після цих слів вона обернулася і пішла в сторону будунку.
Йдучи, вона вже прийняла рішення, а саме буду з ним незважаючи ні на що.
Коментарі