Глава 25. Будні у лікарні.
Пройшло декілька днів.
Ханна ні на крок не відходила, її ледве вмовляли, щоб та пішла в готель трохи поспати і прийняти душ.
Вона відчувала сильну біль, коли покидала його, хоч на деякий час, вона знала, що має зробити все, щоб вернутись назад.
Вона навіть зловила себе на думці, а раптом операція просто стала гарною можливістю, розстатись , нічого не пояснюючи, і якщо це так, то як тільки Калеб прийде до тями, дівчина піде і не повернеться, якщо його слова справді були правдою.
Кожного дня було майже все однакове, окрім тих днів, коли хлопцеві ставало гірше, і зразу починалася біготня, або світло вирубало в лікарні, а той на апаратах штучного дихання, в той момент погано було усім близьким хлопця, одного разу, так сталось, що йшовши лікарнею Ханна просто втратила свідомість.
То списали все на недосип і недоїдання, але чи це так, чи просто нерви чи щось серйозніше, але ніхто не думав про це, бо зараз головним для Ханни було пробудження хлопця, це все, чого вона прагнула і все, що їй треба було останнім часом.
Ханна не звертала увагу на себе, на своє здоров'я, часто в палаті вона сиділа сама з хлопцем, деколи були друзі, чкс від часу приходили батьки, бо вони розуміли, що як не крути, як має бути так буде, якби хлопець просунувся, то їм би подзвонили з лікарні, тому вони вільно гуляли містом, звичайно був страх, переживання, але він в такому стані вже довгий час, нерви і так вже ніякі, а що буде далі знає лиш він. Якщо захоче вернутись, то зробить все, а якщо ні, то яких би зусиль не прикладали лікарі все буде марним.
Кожен день проходив однаково, це вже стало певною рутиною життя дівчини.
Але одного дня, посмішка, яка якось з'явилось на лиці Калеба вернулась, і вже за декілька годин хлопець прийшов до тями...
Ханна ні на крок не відходила, її ледве вмовляли, щоб та пішла в готель трохи поспати і прийняти душ.
Вона відчувала сильну біль, коли покидала його, хоч на деякий час, вона знала, що має зробити все, щоб вернутись назад.
Вона навіть зловила себе на думці, а раптом операція просто стала гарною можливістю, розстатись , нічого не пояснюючи, і якщо це так, то як тільки Калеб прийде до тями, дівчина піде і не повернеться, якщо його слова справді були правдою.
Кожного дня було майже все однакове, окрім тих днів, коли хлопцеві ставало гірше, і зразу починалася біготня, або світло вирубало в лікарні, а той на апаратах штучного дихання, в той момент погано було усім близьким хлопця, одного разу, так сталось, що йшовши лікарнею Ханна просто втратила свідомість.
То списали все на недосип і недоїдання, але чи це так, чи просто нерви чи щось серйозніше, але ніхто не думав про це, бо зараз головним для Ханни було пробудження хлопця, це все, чого вона прагнула і все, що їй треба було останнім часом.
Ханна не звертала увагу на себе, на своє здоров'я, часто в палаті вона сиділа сама з хлопцем, деколи були друзі, чкс від часу приходили батьки, бо вони розуміли, що як не крути, як має бути так буде, якби хлопець просунувся, то їм би подзвонили з лікарні, тому вони вільно гуляли містом, звичайно був страх, переживання, але він в такому стані вже довгий час, нерви і так вже ніякі, а що буде далі знає лиш він. Якщо захоче вернутись, то зробить все, а якщо ні, то яких би зусиль не прикладали лікарі все буде марним.
Кожен день проходив однаково, це вже стало певною рутиною життя дівчини.
Але одного дня, посмішка, яка якось з'явилось на лиці Калеба вернулась, і вже за декілька годин хлопець прийшов до тями...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Глава 25. Будні у лікарні.
Вау! Круто! Жду продовження. Дуже інтересно шо буде далі. Радує, що Калеб вже прийшов до тями.
Відповісти
2019-01-12 19:50:53
1