Ханна ще довго стояла на тому місці, де її покинув Калеб. Впродовж певного часу вона не могла зрозуміти, що ж сталось, чому  зараз тут сама і взагалі, що відбувається.

Знаєте, як важко усвідомити те, що дорога вам людина, більше не хочу бути поруч і взагалі просто зникає з твого життя, просто без причини, просто, бо почуття пропали, охололи, вивітрились. Всі ці речі роблять дуже боляче тому, кому зробили і тому, хто зробив. Може другому менше, але не в нашому випадку, адже боляче було обом, адже розстались не через почуття і їх зникнення (правда дівчина про це не знає, і для неї причина трохи інша, і тому хлопцю більш боляче, але як не крути страждають обоє). Бо як кажуть, любов має пережити все, але чи їхня витримає, чи зможе Анна пробачити йому його вчинок, якщо він вернеться, чи вони ще зустрінуться, от що найголовніше мить. Мить, яка стала останньою поруч з любимою людиною. Мить, яку більше не вернеш назад, адже час пройшов, а машини для його повернення немає, а якщо була б, чи скористались б вони неї, чи просто залишили так, як це, цього не дізнається ніхто, адже вони сама не знають і не усвідомлюють як буде, краще. Та я сумніваюсь чи хоч хтось дасть відповідь на питання чи  варто щось міняти в минулому стосовно коханої людини.


Ввечері, коли Ханна повернулась додому, вона не хотіла ні з ким говорити, кусок в горло їй теж не ліз, тому просто піднялась до себе в кімнату, без пояснень, без нічого, лиш попросила, щоб її не турбувати, батьки хвилювались, але що могли вдіяти, як вона не хоче з ними ділитись, насильно вибивати з неї не будуть.
Ханна не раз намагалась додзвонитись, але абонемент перебував поза зоною досяжності, кожен раз набираючи номер, чула, що абонент виключений або перебуває поза межами доступу мережі. Повідомлення, соціальні мережі, вона намагалась з ним хоч якось зв'язатися, але все було марно, він ніяк не виходив на зв'язок. Ні з ким, навіть з Марком, хоча друг глибока в душі догадувався, де Калеб, адже той напередодні розказував про можливість повернення слуху. Марк не хотів ділитись своїми здогадами з Ханною, бо бачив наскільки їй боляче, а від цього біль міг тільки посилитись. Хоча це також можна назвати суперечним запитанням.

Минали дні, Ханна відвідувала школу, робила домашнє, спілкувалась з друзями,
кожен день без нього робив їй дуже боляче, вона не знала, що буде дальше, що чекає її завтра і взагалі, що вона має робити.
Але вона зрозуміла одну річ, що він вже не повернеться до неї...
Тому потрібно просто попробувати змиритися і жити далі, забувши про все. Говорять, що перше кохання не забувається. От Ханні і випала нагода перевірити чи насправді це так, чи все ж таки воно проходить з плином часу і подій, які він приносить...