Глава 10. Зустріч, яка заставить їхні серця битися швидше
Ввечері Ханна і Калеб зустрілись. Він зустрів її біля будинку подарував квіти, бо все ж таки вирішив, що прийшов час розказати про свої почуття. Калеб повіз Ханну на берег ріки. Невідомо чому, але йому легше вести важливі розмови біля води, ось такі от його дивацтва.
Хлопець попросив підійти до нього. Ханна відчувала, що зараз буде не проста розмова, проте в яку вона сторону піде, до + чи - , невідомо.
Хлопця дуже трусило, він страшенно переживав, навіть не міг себе втамувати.
- Отже, - мовив Калеб, - ти мені подобаєшся.
- Що? Я не розумію, ти ж знаєш, що я ще не все знаю. Давай повільніше.
- ОК. Ти
- Ти
- Ме
- Ме
- Ні
- Ні
- По
- То
- Ні, по
- По
- До
- До
- Ба
- Ба. Подобаєшся? Так?
- Ага, - кивнув хлопець.
- Ти мені подобаєшся? - здивовано перепитала Ханна.
- Так ти мені подобаєшся , я знаю, що це все не очікувано і що я може і роблю це неправильно, я і не знаю, як правильно, бо на мене дівчата самі вішались колись. Тому хочу запитати. Ти станеш моєю дівчиною? - тривожно запитав Калеб.
- Чекай. - ледь відповіла дівчина.
- Ні, давай вже. Немає сенсу чекати, я все зрозумію, якою б відповідь не було.
- Добре. - відповіла Ханна з посмішкою.
- Я все розумію, не кожен хоче мати справи з такими, як я.
- Стоп, ти взагалі зрозумів, що я сказала. - спитала повільно дівчина.
- Добре.
- Ну...
- Аааааааааа, ти погодилась, який я радий, - почав кричати Калеб, підбіг до Ханни і обняв. Він довго не відпускає її, адже тепер має на це право. Може бути поруч, коли захоче і скільки.
- Я люблю тебе, - сказала Ханна, дивлячись йому у вічі.
В цей момент в Калеба потекли сльози, які він не міг стримати, та й не хотів, адже знав, що вона та, хто йому потрібна. Ханна обняла його і поцілувала, для неї це був перший поцілунок.
Невідомо, як довго будуть тривати ці почуття, і що буде далі з їхніми в стосунками, але в цю мить вони щасливі і раді, що знайшли один одного.
***
Далі буде цікавіше, не пропустіть.))))
Хлопець попросив підійти до нього. Ханна відчувала, що зараз буде не проста розмова, проте в яку вона сторону піде, до + чи - , невідомо.
Хлопця дуже трусило, він страшенно переживав, навіть не міг себе втамувати.
- Отже, - мовив Калеб, - ти мені подобаєшся.
- Що? Я не розумію, ти ж знаєш, що я ще не все знаю. Давай повільніше.
- ОК. Ти
- Ти
- Ме
- Ме
- Ні
- Ні
- По
- То
- Ні, по
- По
- До
- До
- Ба
- Ба. Подобаєшся? Так?
- Ага, - кивнув хлопець.
- Ти мені подобаєшся? - здивовано перепитала Ханна.
- Так ти мені подобаєшся , я знаю, що це все не очікувано і що я може і роблю це неправильно, я і не знаю, як правильно, бо на мене дівчата самі вішались колись. Тому хочу запитати. Ти станеш моєю дівчиною? - тривожно запитав Калеб.
- Чекай. - ледь відповіла дівчина.
- Ні, давай вже. Немає сенсу чекати, я все зрозумію, якою б відповідь не було.
- Добре. - відповіла Ханна з посмішкою.
- Я все розумію, не кожен хоче мати справи з такими, як я.
- Стоп, ти взагалі зрозумів, що я сказала. - спитала повільно дівчина.
- Добре.
- Ну...
- Аааааааааа, ти погодилась, який я радий, - почав кричати Калеб, підбіг до Ханни і обняв. Він довго не відпускає її, адже тепер має на це право. Може бути поруч, коли захоче і скільки.
- Я люблю тебе, - сказала Ханна, дивлячись йому у вічі.
В цей момент в Калеба потекли сльози, які він не міг стримати, та й не хотів, адже знав, що вона та, хто йому потрібна. Ханна обняла його і поцілувала, для неї це був перший поцілунок.
Невідомо, як довго будуть тривати ці почуття, і що буде далі з їхніми в стосунками, але в цю мить вони щасливі і раді, що знайшли один одного.
***
Далі буде цікавіше, не пропустіть.))))
Коментарі