Розвіється минуле, наче дим
Andrii Katiuzhynskyi
Розвіється минуле, наче дим, Злетить у небо сірою примарою; Для цього світу давно я став чужим, Мій зореліт злітає понад хмарами. Той шлях, що до галактик прокладу Зірковою стежиною незнаною, Й планета нова, що для себе віднайду, Мене з'єднають з часу океаном. І залишаються мені тепер: Парсеки, світові роки незліченні, Мандрівка серед зоряних химер Вічної музики космічної.
2020-09-13 04:52:53
4
0
Інші вірші поета
Воїн-час Що відчуває вільна в небі птиця? Жорна бога Вечір на каналі
Інші поети
Dr.Theo
@Foli_officiel
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1695
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4048