Розвіється минуле, наче дим
Andrii Katiuzhynskyi
Розвіється минуле, наче дим, Злетить у небо сірою примарою; Для цього світу давно я став чужим, Мій зореліт злітає понад хмарами. Той шлях, що до галактик прокладу Зірковою стежиною незнаною, Й планета нова, що для себе віднайду, Мене з'єднають з часу океаном. І залишаються мені тепер: Парсеки, світові роки незліченні, Мандрівка серед зоряних химер Вічної музики космічної.
2020-09-13 04:52:53
4
0
Інші вірші поета
Роздум над фатумом Діва з Давнього Єгипту На світі сім багато є чому повчитись Лісовий хутір
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
62
4
7824
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1408