Про мудрість і істину
Andrii Katiuzhynskyi
Одні говорять: - Мудрість тільки нам підвладна! А інші кажуть: - Ми є Істини лиш діти! Та справді - Істина багатогранна, І друзки Мудрості ти знайдеш по всім світі!
2021-02-12 06:20:16
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, деякі з моїх віршів приходять ніби самі по собі, нізвідки, щастить, коли вдається записати сам вірш і оформити чітку думку, хоча так, певно, буває у багатьох творчих людей
Відповісти
2021-02-12 11:45:55
Подобається
Інші вірші поета
Мисливець-час Палаючий під променями сонця ліс Анні Що буде завтра?
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Angel Angel
@arayhel
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9204
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2923