Допитливий ченець
Andrii Katiuzhynskyi
Японська легенда Одна дилема зацікавила ченця: Обох долонь ти можеш оплеск чути! Та все ж задумливість не сходила з лиця: А як тоді із плескотом руки одної бути? Багато згаяв на розгадування часу він І всі в природі звуки перебрав: І пісню гейш, і вітра шум, і крик сови...- Та так відгадки і не відшукав. Аж от під час ранкового моління, Коли ще в норах спали навіть миші, До юного ченця прийшло прозріння: Плескіт руки одної - це звучання тиші!
2020-10-10 05:08:20
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-10 06:20:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-13 10:14:13
Подобається
Інші вірші поета
Самотній вовк Палаючий під променями сонця ліс Night of werewolves Прихід весни
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4576
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4696