Допитливий ченець
Японська легенда Одна дилема зацікавила ченця: Обох долонь ти можеш оплеск чути! Та все ж задумливість не сходила з лиця: А як тоді із плескотом руки одної бути? Багато згаяв на розгадування часу він І всі в природі звуки перебрав: І пісню гейш, і вітра шум, і крик сови...- Та так відгадки і не відшукав. Аж от під час ранкового моління, Коли ще в норах спали навіть миші, До юного ченця прийшло прозріння: Плескіт руки одної - це звучання тиші!
2020-10-10 05:08:20
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-10 06:20:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-13 10:14:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560