Заповіт сталкера
Коли давати звіт надійде час - Не згадуйте лихим поганим словом; Ніколи вам не був суддею я, Тож не вінчайте й ви мене вінцем терновим. Коли переді мною Часу відчиняться врата І з янголами в піднебесся десь полину, Від імені мого лишиться пустота, Та Невідомість з гідністю зустріну. Чи праведно, чи грішно жив, Нехай вже потім всіх Господь розсудить, Ніколи вже не бачитиму снів земних І промінь іншого світила вранці збудить. Мій шлях тоді відстежте по зірках, Тепер у нас із Вічністю вінчання; Там з пилом зоряним змішається мій прах - Де Деміурга трон й Безсмертя царювання.
2020-09-06 05:24:49
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Радий, що Вам споодобалося
Відповісти
2020-09-25 10:01:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3294
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10311