Night of werewolves
Andrii Katiuzhynskyi
Night is certainly time of danger, One can hear a shaman's drum... Only stars - ancient eyes of angels See the creature - you have become. In the dusk shadow images are not fair, In the darkness werewolves penetrate Like a lynx, or a wolf, or a bear To the mystic Fenrir's domain. Версія на українській мові Ніч перевертнів Страхітливої темної ночі Чути відголос бубна шамана... Тільки зірки - древні янголів очі Зміни зрять у тобі невблаганно. Тіні в сутінках в танці сплелися, І в подобі перевертня-звіра: Чи ведмедем, чи вовком, чи риссю Ти потрапиш у царство Фенріра. Фенрір або Фенріс - величезний вовк, син бога Локі, він же бог перевертнів у давніх скандинавів.
2020-09-13 17:32:49
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую за комент!
Відповісти
2020-09-22 07:50:11
Подобається
Інші вірші поета
Весняний етюд Роздум Чорне-сіре-біле-жовте Коли затиснений у чотирьох стінах
Інші поети
사구 호랑이
@dinka_didi
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1175
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4106