Некласичний сонет
Andrii Katiuzhynskyi
Десь в лісі пташка заспіває - І смуток втопить річки течія; Знов несподівано лице твоє згадаю, І все вернеться на круги своя. Твій образ світлий і жаданий При спогаді не принесе вже біль, І хоч для мене - він гість незваний, Та не віддам його я на поталу Літі злій. Я не прошу тебе у мріях прилітати, Та дивним чином, мов по вигадці чиїй, Коли сумую чи лягаю спати - Ти виникаєш в пам'яті моїй. Минає, плине швидко Час, Але любов не завжди відпускає нас. Літа - ріка забвіння в грецькій міфології.
2020-11-11 06:34:39
9
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Andrii Katiuzhynskyi
@Veil Дуже дякую Вам, це завжди приємно, коли комусь подобаються написані тобою вірші!
Відповісти
2020-11-11 10:41:30
1
Andrii Katiuzhynskyi
Літа, російською Лета - ріка забвіння в грецькій міфології, пояснення допишу
Відповісти
2020-11-11 14:17:29
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Є такий вираз: канути в Літу - щезнути, стати забутим
Відповісти
2020-11-11 14:20:35
Подобається
Інші вірші поета
В житті безпечному ми часто забуваваєм... Один ранок зі шкільного життя Плинність любові Дракон Ізмір
Інші поети
Світлана Корнійчук
@svitlana_korniychuk_ehci
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3875
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16437