Літній день на дачі
Великий пес лежить в своїм барлозі, Нявчать скажено кішка із котом, Маленька плиска біга по дорозі, Щебечучи і крутячи хвостом. Шовковиці й черешні достигають, Бо ж червень - саме ягідна пора, Дрозди й шпаки з них данину збирають, Лякає птаство галаслива дітвора. Іде із вудкою з каналу Володимир, В садку його: сазани і лящі, Він пройде мимо - догори садок підійде, І риба сріблом тьмяним заблищить. А ввечері на небі місяць-човник всплине, Потішить співом іволга мене, Рожеве сонце десь за небокраєм згине, Й сторінку літа Ніч іще одну перегорне.
2020-12-16 07:45:38
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Аж лiто захотiлось, та жменьку черешен
Відповісти
2020-12-16 11:39:09
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Так скоріше б вже!
Відповісти
2020-12-16 11:40:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2043