Літній день на дачі
Великий пес лежить в своїм барлозі, Нявчать скажено кішка із котом, Маленька плиска біга по дорозі, Щебечучи і крутячи хвостом. Шовковиці й черешні достигають, Бо ж червень - саме ягідна пора, Дрозди й шпаки з них данину збирають, Лякає птаство галаслива дітвора. Іде із вудкою з каналу Володимир, В садку його: сазани і лящі, Він пройде мимо - догори садок підійде, І риба сріблом тьмяним заблищить. А ввечері на небі місяць-човник всплине, Потішить співом іволга мене, Рожеве сонце десь за небокраєм згине, Й сторінку літа Ніч іще одну перегорне.
2020-12-16 07:45:38
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Аж лiто захотiлось, та жменьку черешен
Відповісти
2020-12-16 11:39:09
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Так скоріше б вже!
Відповісти
2020-12-16 11:40:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3095
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2702