Літній день на дачі
Великий пес лежить в своїм барлозі, Нявчать скажено кішка із котом, Маленька плиска біга по дорозі, Щебечучи і крутячи хвостом. Шовковиці й черешні достигають, Бо ж червень - саме ягідна пора, Дрозди й шпаки з них данину збирають, Лякає птаство галаслива дітвора. Іде із вудкою з каналу Володимир, В садку його: сазани і лящі, Він пройде мимо - догори садок підійде, І риба сріблом тьмяним заблищить. А ввечері на небі місяць-човник всплине, Потішить співом іволга мене, Рожеве сонце десь за небокраєм згине, Й сторінку літа Ніч іще одну перегорне.
16.12.2020
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Аж лiто захотiлось, та жменьку черешен
Відповісти
16.12.2020, 11:39
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Так скоріше б вже!
Відповісти
16.12.2020, 11:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1406
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1708