Обличчя-імена
На те, що було - я не нарікаю - З минулим кінчилась війна; Я багатьох облич вже не згадаю - Лишились тільки імена. Та й пригадати дуже важко Людей - насправді дорогих; Їх більшість - архаїчні черепашки, Прибій ранковий змиє їх. Колишнім дійсно жити складно, Тож хай назавжди в пам'яті живуть: Ті імена, які згадати не досадно, Обличчя тих, які життя явили суть.
2020-10-16 05:07:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2043
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2776