Балада про Крука
Всім українцям, що пали за свободу інших держав, присвячую. Його ховали друзі кожен раз І кожен раз по-новому із ним прощались, Але вертаючись із бою - він не тримав образ, І кожен раз надія з ним верталась. Він, мов той фенікс, завжди воскресав Після чергової важкої битви; І ніби смерті виклик він весь час кидав - Ідучи в саме пекло смертовбивчої гонитви. Всі знали тільки його псевдо - Крук; Хто зна - чи подолав свого він Рубікону плесо, І наче Марсу був він кращий друг - Десь розчинився у полях під Гудермесом.
2020-11-05 05:40:33
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2886
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10684