Запевняєш мене...
Божевільний
Ти запевняєш мене, що дива відсутні. Магія, чари - всього лиш вигадка. Тоді поясни, чому зникають всі укуси отруйні в тебе, коли поряд твоя крихітка. Ти говориш мені, що всі ми роботи, слуги свого винахідника - природи. Чому ж можем страждати, вмирати, гнити заради якоїсь маленької угоди. Чому переконуєш, що життя - це просто : головне народитись і народити. Коли я бачу, що та стежка геть не плоска, та нею навіть діти вміють рівно ходити...
2020-01-01 19:28:02
2
0
Інші вірші поета
Муки Як важко дивитись... Життя надто круте... Клітка
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
zzz 18
@zzz_18
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5028
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4882