Я у пеклі, у неволі...
Божевільний
Я у пеклі, у неволі де гнів панує та пітьма де краса життя в'яне поволі де пісня пречудова звучить дарма. Та друге око моє бачить насолоду безцінного кохання як багато слово поета важить і силу справжнього бажання. Чому ж вірити мені? Де сон, де правда, де міраж? Вони ж геть між собою не подібні ! та усе це правда і гнів і підлість й теплота.
2018-11-16 13:54:39
5
0
Інші вірші поета
Холод Доля Ще швидше і швидше... Море
Інші поети
mrs_nali
@mrs_nali
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560