Я у пеклі, у неволі...
Божевільний
Я у пеклі, у неволі де гнів панує та пітьма де краса життя в'яне поволі де пісня пречудова звучить дарма. Та друге око моє бачить насолоду безцінного кохання як багато слово поета важить і силу справжнього бажання. Чому ж вірити мені? Де сон, де правда, де міраж? Вони ж геть між собою не подібні ! та усе це правда і гнів і підлість й теплота.
2018-11-16 13:54:39
5
0
Інші вірші поета
Моє покоління Риби Я бачу твої червоні вуста.... Тінь
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2566
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4622