Прикраси в волоссі

Бізельмоній

Квіти спадають з вінку, В'януть під п'ятами тиші. Так страшно іти у садку, Коли вітер жахи колише. За деревом стогне страхіття, Під кущиком чути чийсь лай, Так соромно йти в самотині, Коли знаєш, що зовсім не сам. Жахають не так дивні звуки, Боюсь не дерев довгов'язих, І страх наганяють не духи. Не че́реди дивних оказій. Це просто панічні ті крики, Що голос нічий не вспіває. Це верески чорної тиші, Що лиш темний мешканець знає. Спадає останняя квітка, Немає прикрас у волоссі. Згасає остання надія, Що приймуть мене як гостю...

2019-02-22 22:29:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Есмеральда Еверфрі

То прекрасно, Бі). Так...так казково і реально водночас, ти молодець).

Відповісти

2019-02-22 22:43:43

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

👏👏👏👏

Відповісти

2019-03-28 19:42:57

Бонні

Атмосферою нагадує деякі пісні "Zwyntar", зокрема "Білим снігом"

Відповісти

2023-08-30 06:00:49

Подобається

Інші вірші поета

Серце в шоколаді Співавторство в усій красі Пернатики Жадана зустріч

Інші поети

Molly Walker

@mollywalker228

Тесса

@caxxap16

Eiffel

@Miss_Eiffel

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16048

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15870