PRO
Бізельмоній
@FreeRoute
Ніщо так не красить людину, як натхнення О. Гончар©
Блог Все
Ексклюзивні кадри
Новости
12
10
70
Мысли вслух
16
8
52
Юмор, Мысли вслух
9
4
66
Книги Все
Стихи Все
Сидим
Сидим мы Под крышей Обещаний, Смотря на звёзды в далеке. Сидим мы В квартире С подаяний, Не зная, что ждёт нас впереди. Сидим мы Под гнётом Исполнений Предсказанных нам издавна невзгод. Сидим мы Вдоль досок Пожеланий, Что повторяли нам из года в год. Сидим мы С разорванным вкрай Сердцем Трепеща перед бурею недуг Сидим мы Двое неразлучны Эт я и я – Мой давний лучший друг
14
0
137
Час
Помер останній час Згнили усі години Осипались хвилини Секунд нема для нас Померла рідна думка Завмерли всі процеси Всі зникли інтереси Усі шукають час Не може крапля впасти Не взмозі жить земля Не зна як жить життя Бо час зуміли вкрасти Шукають люди світу У пошуках тварини В тривозі всі рослини Верніть усім наш час! А десь в комірці тихій Тісній, глухій і сизій Сидить юнак над ліжком Це він украв весь час Сидить і плаче юний Трима в руках наш скарб Йому ж бо він не треба Не хтів образить нас Він лиш хотів напоміч Прийти до найрідніших Та вкравши час у світу У рідних також крав Тримав юнак весь час наш І гірко плакав з ним Не знає куди діти Всі світові скарби
22
2
248
Прикраси в волоссі
Квіти спадають з вінку, В'януть під п'ятами тиші. Так страшно іти у садку, Коли вітер жахи колише. За деревом стогне страхіття, Під кущиком чути чийсь лай, Так соромно йти в самотині, Коли знаєш, що зовсім не сам. Жахають не так дивні звуки, Боюсь не дерев довгов'язих, І страх наганяють не духи. Не че́реди дивних оказій. Це просто панічні ті крики, Що голос нічий не вспіває. Це верески чорної тиші, Що лиш темний мешканець знає. Спадає останняя квітка, Немає прикрас у волоссі. Згасає остання надія, Що приймуть мене як гостю...
19
4
374