Серце в шоколаді
Тріпоче серце зі страху, Потрапивши до моїх рук. Провело все життя воно Серед розкоші й слуг. Не знатиме більше розпачу Віднині вічний покíй. Змочу-но в шоколад його Тепер він на віки мій. Прозвали серцеїдкою, Не знають наскільки праві, Нагоду погризти серце чиєсь Пропустить не дозволю собі. Тікають від мене усі, Знайомі і просто прохожі. Як не дивно мені, але Здобиччю стати немає охочих. Та навіть ті крики й вмовляння Не вмірять мені апетит Бо їстиму я, поки зуби ще є Й допоки в меню ще є ти.
2020-02-04 11:58:02
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Хммм...а яка передісторія того віршу?😏
Відповісти
2020-02-04 13:21:49
Подобається
Бізельмоній
@Есмеральда Еверфрі Я була голодна. Все.
Відповісти
2020-02-04 13:30:42
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Бізельмоній ого... страшні справи робляться на голодний шлунок😅😅.
Відповісти
2020-02-04 13:31:30
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2475
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2829