Лайк, лайк і ще раз лайк.
Так, а оце треба розповсюдити.
Я просиджувала в «ВК» уже кілька годин, лайкаючи і розповсюджуючи фотки і написи з Сіріусом. Потім, просто для інтересу, я клацнула на граф « Останні новини».
О, добре! Найсвіжіша новина була така:
Користувач Наталя Дика виклав фото:
Лайк няшці Сіріусу
Я глянула на фото – кадр з фільму « Дарунки Смерті: частина 2», зображення маленького Сіріуса.
Я негайно натиснула спочатку « Мені подобається», потім « Розповсюдити» і просто за звичкою узялася читати коментарі. Спочатку вони були доволі типовими : « Красунчик», « Няшечка», « Ставлю царське розповсюдження», і т.д., і т.п. Я уже хотіла було вийти, коли зайшов новий користувач. Такий собі Котик Котиков.
Котик:
Який це до біса СІРІУС?! Це не Сіріус!!!!!!!!!! Оце Сіріус, ідіоти!
( Правду кажучи, сварився він значно міцнішими словами, але я їх повторювати не збираюсь.)
Я очманіло втупилась в фотографію, яку Котик додав до свого коментарю: зображення зірки Сіріус. Ну так, я знала, що існує така зірка, але ж не привід обзивати ідіотами тих людей, які цього не знали!
Схоже, одна користувачка подумала те саме.
Діана Капустяна:
Гм, Котику, це взагалі з « Гаррі Поттера» Сіріус. Тобі краще піти звідси по-доброму, магле.
Проте Котик, здавалося цього не хотів. Навпаки, розпалився ще дужче.
Котик:
Діано, та який до біса магл?! Пішла б повчилася краще!!!!
Діана:
Котику, Авада Кедавра.
Котик:
Діано, Закам’яній, довбаний Поглинач.
Діана:
Котику, кхм. Поглиначів Смерті вже давно немає. Як і Вол-де-Морта, до речі.
Котик:
Діано, заткнися! ЗАТКНИСЯ! Інакше переїду паротягом всю твою сім ю.
Діана:
Спробуй ;-)
І тут уже не втерпіла я. Реально, куди батьки дивляться?!
Джинні:
Котику, хто обзивається, той на Аваду наривається.
Котик:
Джинні, Та пішла ти до біса, фанко прибацана.
Джинні:
Ти, зараза, якщо ще раз зачепиш Сіріуса…..
Котик:
Джинні, та він ЗБОЧЕНЕЦЬ!
Автор фотографії вирішила покласти цьому край.
Наталя:
Знаєш, хто збоченець? Це ти,нікчемо.
Котик:
Наталю,здохни! ЗДОХНИ!
Наталя:
Котику, тільки через твій труп. І взагалі, сходи до психолога. Кажуть, допомагає
Котик:
Да йди ти і втопися, малолітко! Недоросток!
Джинні:
Котику, засунь ці слова собі в одне місце, тобі тут не дурдом. І взагалі, щоб ти ніколи не смів ображати ні Сіріуса, ні моїх подруг, ні будь-кого іншого. Інакше- підеш і сам здохнеш.
Відправивши коментар, я стала чекати відповіді. Та минуло кілька хвилин, а Котик не відповідав, хоча було видно, що він висить в он-лайні. Краєм ока я помітила, як мигає напроти графу « Мої повідомлення» одиничка. Я хотіла було клацнути туди, але зиркнула на електронний годинник – і вжахнулася: 23:37. А батьки, брати і Соня ще досі не вернулися з кафе… Що ж, мабуть, час лягати. Біс із ним, тим відправником! Гляну завтра.