Занєхіну
Я лебедина пісня. Тихий супротив. Ноти вогненні, павші на піаніно, Грою п'янкою в такт написаним строфам! Якось забутих серед рутини. Ось оживаю в ритмі клавішних звуків Збоку від тебе, барде. Ллюся рікою І прориваю дамбу рабства під гуркіт Потягів Пекла. Нумо до бою? Чуєш, холодний подих віє од кирпи? Як нависає духом, в біса негарна? Нам залишилось мало, тільки устигни В жанрі життя – авангарду! Хутко концерт зіграти з піснею волі, Що прогризає вуха дико й пекуче! Тільки устигни, барде, схиблено грою Гордо сказати людям сліпуче. *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
2021-08-19 15:07:59
25
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Відповісти
2021-08-30 18:28:43
Подобається
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Джим Виш дякую :)
Відповісти
2021-08-30 18:28:55
1
Oleg Kotenko
Файний вірш, чуттєвий - і є деякі нотки джазу - не розмазанного лаунжу Сінатра-стайл, але чуттєвих прогрессивних зламів і відчуття потреби у розкритті усьо нових та нових горизонтів! #читаем_стихи
Відповісти
2021-08-31 05:47:53
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5867
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2011