Занєхіну
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Я лебедина пісня. Тихий супротив. Ноти вогненні, павші на піаніно, Грою п'янкою в такт написаним строфам! Якось забутих серед рутини. Ось оживаю в ритмі клавішних звуків Збоку від тебе, барде. Ллюся рікою І прориваю дамбу рабства під гуркіт Потягів Пекла. Нумо до бою? Чуєш, холодний подих віє од кирпи? Як нависає духом, в біса негарна? Нам залишилось мало, тільки устигни В жанрі життя – авангарду! Хутко концерт зіграти з піснею волі, Що прогризає вуха дико й пекуче! Тільки устигни, барде, схиблено грою Гордо сказати людям сліпуче. *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
2021-08-19 15:07:59
25
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Игумен Грамши дякую :)
Відповісти
2021-08-30 18:28:43
Подобається
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Джим Виш дякую :)
Відповісти
2021-08-30 18:28:55
1
Oleg Kotenko
Файний вірш, чуттєвий - і є деякі нотки джазу - не розмазанного лаунжу Сінатра-стайл, але чуттєвих прогрессивних зламів і відчуття потреби у розкритті усьо нових та нових горизонтів! #читаем_стихи
Відповісти
2021-08-31 05:47:53
1
Інші вірші поета
#некромолитва (Вибір Редакції) Одного осіннього вечора (акро) Вовчі очі Кулька для сирітки
Інші поети
Peter Parker
@Peter_Parker
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1558
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1515