#некромолитва (Вибір Редакції)
Дивно, мій Принце, чомусь Бігти до Тебе й до мертвих В рідні обійми, в пітьму Тяжко-смиренно як жертва. Бігти, залишивши страх, В сутінь незлічених таїнств. Рай-то приємний на смак, Тільки не знати там радість. Пекло ж рідніше за все Й друзі давно обжилися. Чуєш, мій Принце, оце, Що як шляхи нетернисті? Просто нам зручно собі Щастя зробити далеким, Ніби від щастя гріхи? Знаєш, я згодна. Це легко. Люди зробили життя Тяжкою стежкою в світло, Там загуляють сповна. Тільки ж якби не обридло... Вірю, мій Принце, авжеж Демони знають про людство Більше, ніж той екстрасенс, Що полюбив богохульство. Вірю я щиро в слова Сказані, Принце, Тобою: Те, що мені — новина — давня для Тебе відомість... #некромолитви *** Переклад в коментах 🔽🔽🔽
2021-07-29 19:40:12
39
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Котона Сатанович дияволу інші вірші присвячу, як буде натхнення :)
Відповісти
2021-08-10 21:24:33
Подобається
Котона Сатанович
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN пан Смерть дуже розчулився) шкода, тут картинки не можна кидати у комент. в тєлєгу кину)
Відповісти
2021-08-10 21:27:24
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Відповісти
2021-08-10 21:27:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3306
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12292