Вовчі очі

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

Тихий шелест збуджує дедалі Вовчі очі, місяцем п'янкі, Що блукають стомлено в печалі, Що блукають в спогаді терпкім, Де її прекрасні рученята В ліжку теплім, ніби бісенята Грають з шерстю, хуткі та легкі. Де її цілительська урóда Знову змусить канути до ніг... І злякає дівчину порода, Що раптово знищить оберіг, Те, що серце ніжно захищає Цю свободу рідну, за звичаєм, І втече красуня за поріг... Та із часом гірка порожнеча Нишком прийде в тиху самоту, Змусить душу згадувать про втечу І кричати змучено в пустý... В темінь ночі, в спогаді про стрáхи, І чогось приємного до жаху. Це так тяжко жити в німоту. І йому нелегко довелося... Все життя пригадувать її: Дивний погляд, довгеє волосся... Й не відчути більше на плечі, Як вона торкається до шерсті. І шкода, що в пам'яті нестерті, Ті моменти, що живуть вночі. Бо не чути більше між степами Ані кроків сповнених життям, Ані співу, щебету з птахами, Бо злякалось зніжене дитя... Що любов перевертня гаряча, І в пітьмі оглóхла та незряча, Не відпустить в інші почуття! І тепер він чує в колисковій, Як вона приємна й неструнка Тихо прийде, сповнена любові, Й буде гладить ніжністю п'янка. Так шкода вмирати опівночі Й не побачить більше добрі очі, В неї ж там захована душа...

2021-07-31 13:00:03

29

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Котона Сатанович

чого ж під таким гарним віршем і жодного коменту) виправляю ситуацію)

Відповісти

2021-08-10 21:17:43

1

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

@Котона Сатанович бггг :) тому що є значно кращі вірші

Відповісти

2021-08-10 21:19:16

Подобається

Котона Сатанович

@Фαйղα Եօթթí #AР #FN а мені подобається)

Відповісти

2021-08-10 21:19:57

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12694

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5851