Я буду з тобою вічно, Осінь
Я буду з тобою вічно, Осінь. А ти будь зі мною хоч трохи й досить. Морозити плитку ногами босими. Пити гаряче разами сьомими (чи, може, восьмими). Грітися холодом і, добре, трохи шарфами. Дощ заливає тебе дахами. Дощ закидає тебе листям. А ти сиди, Коло мене, на кріслі. Я дам тобі светра і віскі (як хочеш — какао) Просто сиди. Я почитаю тобі Боднара, під стукіт води і сірих прохожих, таких схожо-несхожих. Ти просто сиди біля мене, Осінь. Я зрòблю усе, чого ти попросиш. Туман заміняє сонце. Ранкове повітря занадто гостре. Я буду з тобою завжди, А ти побуть зі мною хоч трохи. І йди. 19.10.22
2022-10-21 20:55:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лісостеп
🔥гар-но
Відповісти
2022-10-21 20:59:22
Подобається
Оксана Галицька
@Лісостеп дяку-ю 😘
Відповісти
2022-10-21 21:02:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338