Сирена
Залишилась мить — завиє сирена, А бомби у небі — неначе зірки, Моя кров закипає у венах — Взуваю знов я вночі чобітки... Одягуюся тепло, недбало і швидко, Вибігаю із хати, біжу в укриття — Буду виходить — сонце вже зійде, Якщо буде сонце і буде життя... Паром холодним пальці застиглі Намагаюсь хоч якось зігріти, А вибухи ночі — пурпýрові хвилі — І знову чекати останньої миті... Всі сплять, а наші підірвані ночі, Хоч і ми переможем війну — Сиджу у підвалі і згадую очі, У які ще, дасть Бог, зазирну... ________________________________ Із старого, проте і досі, на жаль, актуального. Бережіть себе! Вірте в ЗСУ! І прибуде з нами ППО🙏
2022-10-10 21:50:14
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Так тривожно, так сумно...а кінець до мурах... Останні два рядочка особливо торкнули.
Відповісти
2022-10-11 01:48:50
3
Лео Лея
Всі, хто бажає нам таких ночей, нехай самі під залпи засинають, І не змикаючи ні вдень ні вніч очей, в своїй же злобі вдало потопають 😐
Відповісти
2022-10-11 06:46:33
2
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2022-10-11 06:51:30
2
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2656
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1184