В жодному разі
Ти по світу крокуєш охайно, Хоч і сувора, все ж таки мила... Ні, я в жодному разі тебе не кохаю - Для серця не вистачить сили... Не зважай, що блакитною тінню За тобою мій привид усюди Поспішає, переслідує й нині - Він вкриє собою від бруду... Не зважай, що губи тремтячі Шепочуть твоє і досі ім'я І вірші плаксиві, немов би дитячі, Ллються про тебе, як пісня сумна... Не зважай, що мені все одно На життя і щоденні дилеми, Що забути не можу вікно, Де вперше твій погляд став медом... Коридори холодні. Крокуєш охайно. Ти відьма, ти пані вельможна! Ні, я в жодному разі тебе не кохаю - На жаль, любити не можна...
2021-01-27 14:39:19
25
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
дивно, на папері начебто правильно писала... Дякую..
Відповісти
2021-01-31 16:25:06
Подобається
Твоя Відьма
Ніжно❤️💜
Відповісти
2021-02-07 17:44:23
1
Оксана
Сумно
Відповісти
2022-10-08 12:19:17
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3459
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1334