Знову забула, що я не Бог...

Nadine Tikhonovitch

Я знову забула, що я не Бог, Я забула, що всіх не врятую... Гублюсь серед міста, серед думок, Розганяюсь і знову гальмую. Слухаю знову я про порядність, Знову мовчу й щезаю у небі — Я ненавиджу цю безпорадність І молюся знов тихо за тебе. Інші можуть казати дурниці І тобі спричиняти нещастя, Зводити наклеп, ніби п'яниці, Та я знаю: тобі усе вдасться! Я вірю тобі, вірю у тебе — Може, на більше я не спроможна, Та візьми мою віру, як треба, Візьми — нехай вона допоможе!.. Знов забуваю: я лиш примара І вечорами — маленький маньяк, Але уже скоро буде безхмарно, Бо як інакше? Звичайно, ніяк.

2023-01-28 23:59:42

18

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Оксана

Неймовірні рядки! 👏🔥❤️

Відповісти

2023-03-19 18:01:37

1

Синій Демон

Тільки так і ніяк інакше!

Відповісти

2023-06-10 22:03:53

Подобається

Оленка

💘

Відповісти

2023-10-06 20:39:29

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2777

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1983