Знайте, що я у Вас вірю
Nadine Tikhonovitch
Можливо, слова значать замало, Коли все переслідують тінню Зрада і бруд, та що б не казали, Просто знайте, що я у Вас вірю. І скільки брехні б там не лилося, І скільки б ще на кожному кроці Вас не чекало заздрості й злості, Я завжди тут: на Вашому боці. Всупереч всьому: наклепу, бруду, Гнилі чужої, задумам темним, Я завжди лиш Вам вірити буду, Хоч це ледь допоможе, напевно... Мабуть, замало можу зробити Я та й усіх не позбавлю нещасть, Та знайте про те, що в цьому світі Я поруч, а Бог усім нам воздасть.
2023-05-17 01:29:41
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Твоя Відьма
І, це найцінніше
Відповісти
2023-05-28 13:59:01
1
Синій Демон
👍❤️
Відповісти
2023-06-10 22:03:39
Подобається
Інші вірші поета
Врятуй мене 10.12 Хто вимикає нам сонце? Як побачиш її — обійди, не кохай...
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
Діана
@RusalDi
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5209
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5273