Минуле так безсовісно...
Nadine Tikhonovitch
Минуле так безсовісно Ввірвалось знов у мої сни І крає душу болісно — Тортуру цю скоріш спини! І знову я так жадібно — Боже! — дихаю утікшим, Будильник знов безжалісно Зранку будить — крики віршем. Знову сон: література, Сходи, ґрати, маски, вишня — Будить сон мою натуру, Будить крики серця тиша. Пахне світ у сні спиртами Та парфумами їдкими — Застрягаю між часами, Проклинаю знов будильник. Стук підборів — божевілля, Я ґрат хоч пальцями торкнусь Та й усмішку, твого зілля, Ковтну — між снами розчинюсь.
2023-04-24 22:12:08
15
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Дуже крутий віршик!😍
Відповісти
2023-04-25 05:47:56
1
Nadine Tikhonovitch
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-04-25 08:57:42
1
Твоя Відьма
Сни нащадні...
Відповісти
2023-04-30 03:00:50
1
Інші вірші поета
На "Ви" Я граю лише уві снах... Безславно Місячна ніч
Інші поети
Luna Gerta
@Lunart
Stoosje
@Stoosje
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16520
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2238