Осінь
Осінній лист тріпочеться на вітрі.
Ледь-ледь тримається, а впасти страшно.
Земні обійми надто вже привітні.
Та опинитись там не хочеться дочасно.
Дощі полощуть його жовті скроні,
Збігаючи краплинами по тілу.
Залишився один. Думки всі сонні.
Де решта? В невідомість полетіли.
Птахи малюють в небесах картини,
Співаючи теплу' останню пісню.
Вже ночі довші, втявши днів шматини,
І зорі в небі сяють яскравіше.
Поля сухими травами голосять.
Річки, ставки шепочуть: "Тихше... Тихше..."
Все засинає. Править балом Осінь,
Навколо світ розписує щедріше.
***
Я, як останній лист, землі бажаю.
Влягтися там, на все закривши очі.
Та Той, Хто нас створив, так не вважає,
І вітерцем колише серед ночі.
2021-04-23 17:39:14
11
8