Осінь

Лео Лея

Осінній лист тріпочеться на вітрі. Ледь-ледь тримається, а впасти страшно. Земні обійми надто вже привітні. Та опинитись там не хочеться дочасно. Дощі полощуть його жовті скроні, Збігаючи краплинами по тілу. Залишився один. Думки всі сонні. Де решта? В невідомість полетіли. Птахи малюють в небесах картини, Співаючи теплу' останню пісню. Вже ночі довші, втявши днів шматини, І зорі в небі сяють яскравіше. Поля сухими травами голосять. Річки, ставки шепочуть: "Тихше... Тихше..." Все засинає. Править балом Осінь, Навколо світ розписує щедріше. *** Я, як останній лист, землі бажаю. Влягтися там, на все закривши очі. Та Той, Хто нас створив, так не вважає, І вітерцем колише серед ночі.

2021-04-23 17:39:14

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лео Лея

@Джон Сміт Дякую))

Відповісти

2021-04-24 05:37:43

Подобається

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Посилання на український конкурс. Умови прості вам задають тему,а ви пишете вірш. Проект не мій. Якщо хочете взяти участь пишіть в коментарях чи автору в лічку

Відповісти

2021-04-28 11:00:33

1

Лео Лея

@Сандра Мей Дякую за інформацію 😊 Обов'язково гляну.

Відповісти

2021-04-28 15:30:18

1

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13220

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5674