"На відмову"...
Коли тебе шпиляють прямо в серце,
Словами б'ють, немовби, батогами,
Прозора кров летить, як із цеберця,
Хлюпоче, мов калюжа, під ногами.
Коли це роблять ті, хто найрідніші,
Хто знає, де твоє болюче місце,
Чого ж чекаєш ти тоді від інших,
Яким плювати, нижче ти чи вище?
Коли втрачаєш ти усе важливе,
Не можеш не сприймати мовні тіні,
Тоді усе, що було надщасливе
Тріпочеться в тремкому животінні.
Коли виснажливо клекоче буря
Палаючими призмами у мозку,
Не варто визначати, чи ти чуєш
Всі докази, лишаючи поразку.
Коли таке стається знову й знову,
Грубішає не тільки твоя "шкіра".
В такі моменти кнопка "На відмову"
Спрацьовує, хоч ти і не хотіла...
2021-06-27 17:27:57
10
2