"На відмову"...
Лео Лея
Коли тебе шпиляють прямо в серце, Словами б'ють, немовби, батогами, Прозора кров летить, як із цеберця, Хлюпоче, мов калюжа, під ногами. Коли це роблять ті, хто найрідніші, Хто знає, де твоє болюче місце, Чого ж чекаєш ти тоді від інших, Яким плювати, нижче ти чи вище? Коли втрачаєш ти усе важливе, Не можеш не сприймати мовні тіні, Тоді усе, що було надщасливе Тріпочеться в тремкому животінні. Коли виснажливо клекоче буря Палаючими призмами у мозку, Не варто визначати, чи ти чуєш Всі докази, лишаючи поразку. Коли таке стається знову й знову, Грубішає не тільки твоя "шкіра". В такі моменти кнопка "На відмову" Спрацьовує, хоч ти і не хотіла...
2021-06-27 17:27:57
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
@Svsrch Спасибо, просто в "десяточку" 💞
Відповісти
2021-06-27 18:32:55
1
Лео Лея
Дякую💖
Відповісти
2022-10-16 20:42:15
Подобається
Інші вірші поета
Курчатко на долоні Дурман Вже давно... Це не вірш, а просто... щось))
Інші поети
Olim
@_Olim_
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3697
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3313