Дурман
На небі сонце, а в душі туман. Веселий вітер проганяє втому. Сама себе запхала в цей дурман, Тепер не розібратися у ньому. Думки, як коні, копитами б'ють По звивинах, котрі іще живучі. Волає серце, смикається з пут, Що є чарівні і такі болючі. Всі роздуми, як змії, жалять знов, Кусають за іще відкриті рани. Слова печуть, підігрівають кров, Що виступає там, де б'ють тарани. Зібравши волю у тугий кулак, Пройшовши по проваллях, що у серці, Я піднімаюсь в небо, дико так, Немовби промінь, що згасає в скельці...
16.07.2021
11
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1803
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1775