Душу закрий на замок...
Душу закрий на замок, ключ потопи десь у Стіксі, Без усіляких морок перетворившись на піксель. Цербера з рук погодуй ворогом, що у кишені. Міст до Аїда збудуй (ох же ж, думки ці скажені). В руки візьми ятаган (слово сподобалось просто), Вправно розкидай дурман, заполонивши ним простір. Маску на очі й вперед так, як робив колись Зорро. Звісно, життя - це не мед. Ну, а що в нас є прозоро? Душу закрий на замок (як закривають хатину). Спробуй побути разок схожою на бригантину.
2021-06-08 14:34:41
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
RETURN Зігфрід#ВGD
Нічого собі : який блискавичний та кольоровий вірш. 🌝🌝
Відповісти
2021-06-08 14:47:27
1
Лео Лея
@RETURN Зігфрід#ВGD Дякую ☺️ приємно, що тобі сподобався😊
Відповісти
2021-06-08 16:31:48
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2003
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4554