на м'ясокомбінаті
(18+)
воно чекало на мене, як чекає м’ясник: білий янгол проти конвеєра пекла, на товстій шиї — розп’яття зі срібла, у товстих пальцях — знеструмлене місто з моїх обірваних магістралей, аби мене поховали чисту, пальці влізли мені серед горла, вправні пальці мені серед тіла, бо воно ж знає: залізьте по лікоть, і я попрошу: «залізьте глибше», я — розвага, його словом — їжа, все одно, що зліпили для столу, все одно, що зліпили для ліжка все одно, що зліпили для сцени: я відповім рідиною від серця, як відріжете все, що негідне. я чекала на нього так само, як очікують своїх перших. забирайте мене такою: сирі шматки на засмажену голову (її воно лишить собі), тільки дайте мені час відтанути: ви ж чекали на мене так само, як очікують своїх останніх, аби мене поховали без імені пальці влізли мені серед горла, дістали слово за словом за словом, тепер я по-справжньому гола. воно чекало, і я тепер вдома. тож забирайте мене замість мене, на прилавках розкладену правду, він сміється й каже: «смачного», він покликав, і я тепер вдома.
2023-12-04 16:07:34
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13186
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5707