на м'ясокомбінаті
(18+)
воно чекало на мене, як чекає м’ясник: білий янгол проти конвеєра пекла, на товстій шиї — розп’яття зі срібла, у товстих пальцях — знеструмлене місто з моїх обірваних магістралей, аби мене поховали чисту, пальці влізли мені серед горла, вправні пальці мені серед тіла, бо воно ж знає: залізьте по лікоть, і я попрошу: «залізьте глибше», я — розвага, його словом — їжа, все одно, що зліпили для столу, все одно, що зліпили для ліжка все одно, що зліпили для сцени: я відповім рідиною від серця, як відріжете все, що негідне. я чекала на нього так само, як очікують своїх перших. забирайте мене такою: сирі шматки на засмажену голову (її воно лишить собі), тільки дайте мені час відтанути: ви ж чекали на мене так само, як очікують своїх останніх, аби мене поховали без імені пальці влізли мені серед горла, дістали слово за словом за словом, тепер я по-справжньому гола. воно чекало, і я тепер вдома. тож забирайте мене замість мене, на прилавках розкладену правду, він сміється й каже: «смачного», він покликав, і я тепер вдома.
2023-12-04 16:07:34
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3152
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2647