сни про кротів

кепрісія

таким, як ми, казки не здаються курйозними - наші бронзові кістки довші за мої промови; постать - майже міцна за відсутності голоду, тільки розум не наїдається - хмурить брови. він зветься "бог-початківець із піком у тридцять без трьох кроків до власних великих кордонів", мати-смута всім каже: "коли йому було вісім, він вів щоденники: писав про супергероїв вампірів, грифонів." моя дівиця спиняє дощі власним сміхом, висихають річки, а губи плюються піском, вона губить юність самотнім жорстоким літом і торгує крилами за сигарети та молоко. мій сміливець завше мав при собі гучномовці, крізь порізи хотів промовляти до людства, він розбив моє серце: я була не готова до його красномовних віршів про самогубство. янголка бронзи зве мене з третього поверху - рай відтепер занизький для моїх довгих кісток, я люблю її більше за цілий світ, я так думаю, бо вона каже: "мій пік був у вісім, я не початківець і зовсім не бог" таким, як ми, казки не здаються курйозними, бо коли я засинаю у домі спогадів без даху, мені сниться, як пляма на білому кахлі стає кротом і стрибає прямо у мене з рук. мені нічого більше робити зі сміхом: коли бог у кріслі знов починає пити, моїсей - знов їсти бритвенні леза, а ісус - знов говорити про несправедливість словами поета. янголка з третього поверху тільки сміється, її сміх довший за мої кістки. здається, бог, навіть встигає протверезити. в дитинстві він про таких, як вона, мріяв писати книжки.

2022-12-03 14:27:22

5

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2379

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1168