сосни кашляють попелом
goretober 11. sprouting (проростання) віти тростини над сірою гладдю зрівнянні зі смертю - в дзеркалі вод задивляються поглядом смути. синю шкіру на ікрах лоскочуть - сміх вилюнує з сумом, зі скорботою, жалем, рве, застрягає у горлі. сосни з ґрунтових пахв програють у змаганнях із богом - кора кашляє попелом, тхне на твої тонкі пальці. відполірована ложка дзеркалить твої чорні брови, впалі очі, порожні, забиті, відбитки зі смальцю. ти танцюєш з дубами кремезними, власна кімната, власні сни і намули - всі аж занадто яскраві. (власні ікри, що ниють - ті яскравіші за всіх) свіжих пагонів під перлинами сонця аж забагато, але твої змерзлі стопи, що більше не ходять, більше не з них.
2022-10-12 06:45:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5214
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13474